Перейдіть до заголовка Перейти до змісту Перейдіть до нижнього колонтитула Перейдіть до пошукової системи Перейдіть на сторінку входу Перейдіть на сторінку контактів
Збільште текст
Зменшіть текст
Скинути розмір
Contrast
шкала сірого

Перший етап програми - роки (2012-2015)

Жешувська Школа Вища долучилася до реалізації науково-дослідницької програми "Належна адміністрація" у 2012 році. На даному етапі в ній взяли участь 12 гмін колишнього Перемиського воєводства, а саме: 7 гмін Ярославського повіту, 3 гміни Перемишльського повіту та 2 гміни Перемишльського повіту: Гміна Бірча, гміна Хлопіце, гміна Ярослав, місто і гміна Канчуга, гміна Лашки, гміна Медика, гміна Павлосів, місто і гміна Пручнік, гміна Рокетніца, гміна Вйонзовніца, гміна Заржече і гміна Журавиця. Вищезгадані муніципалітети брали участь у Програмі на добровільних засадах. Програма співфінансувалася на основі угоди, укладеної між Жешувсько-Перемишльською вищою школою права та адміністрації як керівником проекту та Міністром адміністрації та оцифрування.

Кошти на реалізацію першого етапу програми надійшли з Операційної програми "Людський капітал", співфінансованої Європейським соціальним фондом в рамках проекту "Законність, ефективність та належна адміністративна практика - умова доброго врядування".

Детальну інформацію можна переглянути за посиланням:

http://wspia.eu/uczelnia/projekty/projekty-zakonczone/dobragmina

 

Дослідження, проведені в рамках проекту

Перша фаза Програми мала насамперед науковий характер. Він забезпечив створення надійної бази знань про функціонування муніципалітетів на основі первинних матеріалів з муніципалітетів, включених до дослідження. Були проведені поглиблені соціологічні дослідження для виявлення характеру взаємодії між муніципальною адміністрацією та її реципієнтами - мешканцями. Проведено три наукові конференції за участю провідних фахівців - науковців, з одного боку, та практиків, з іншого. Видано монографію під назвою. "Муніципальне самоврядування у світлі емпіричних досліджень". Розроблено низку дослідницьких матеріалів, включаючи звіти по кожному муніципалітету. Підготовлено Кодекс доброго врядування, адаптований до потенціалу кожного муніципалітету-партнера, а також Систему моніторингу та оцінки стратегії розвитку.

В рамках Проекту сфери дослідження були систематизовані за трьома категоріями: 1) Законність, 2) Ефективність, 3) Функціональність. За кожною із сформульованих таким чином категорій досліджень була закріплена одна з трьох команд.

Кожна команда складалася з фахівців у конкретних сферах функціонування муніципального управління. Усередині окремих команд сфера дослідження була розподілена відповідно до наукового та практичного профілю кожного учасника. В результаті дослідження в межах кожної команди проводилося паралельно за різними напрямками, що дозволило отримати комплексні результати.

Одиницями місцевого самоврядування, які брали участь у дослідженні, були сільські та місько-сільські муніципалітети зі схожими соціально-економічними характеристиками. Дослідження проводилося в кожній гміні, і для кожної з них було підготовлено окремий пакет документів - звіти про дослідження.

Процес дослідження складався з двох етапів.

Перший етап був спрямований на встановлення статус-кво в досліджуваних одиницях. Кульмінацією стали дослідницькі звіти кожної команди загальним обсягом близько 1 000 сторінок по кожному муніципалітету. Звіти являли собою аналіз статус-кво в муніципалітетах і мали дві основні мети.

Po pierwsze, celem partykularnym było wyłonienie obrazu organizacji i funkcjonowania każdej z badanych gmin. Wartością dodaną badań było uchwycenie słabości każdej z nich i wskazanie rozwiązań usprawniających. Raport opracowany dla każdej z gmin stanowi znakomity audyt jej administracji.

Друге завдання, яке мало більш широкий вимір, полягало у спробі визначити оптимальну модель муніципального управління на основі найвищих параметрів, отриманих від окремих муніципалітетів. Дані, отримані від цих муніципалітетів під час досліджень, проведених в рамках проекту, стали основою для встановлення значень, що включають найвищі показники ефективності в окремих сферах, включених в дослідження, і, в подальшому, для визначення оптимальної моделі для цих муніципалітетів.

Загальний обсяг звітів, підготовлених на першому етапі дослідження, сягає 1 000 сторінок стандартного редакційного набору для кожного муніципалітету. Таким чином, обсяг усіх звітів цього етапу наближається до 12 000 сторінок.

Другий етап був спрямований на оцінку рекомендацій, розроблених і представлених у звітах першого етапу. У зв'язку з цим знову було проведено дослідження для виявлення покращень. На основі цього дослідження також були підготовлені звіти для кожного муніципалітету. В результаті цього дослідження кожна дослідницька група підготувала звіт про оцінку для кожного муніципалітету. Таким чином, було отримано дослідницький матеріал, який дозволив зіставити дані та провести подальший порівняльний аналіз. Це, в свою чергу, дозволило зробити висновки про ефективність муніципалітету у впровадженні рекомендацій щодо покращення адміністрування, а також про попередні результати їх впровадження.

Дослідження, проведені як на пошуковому, так і на оціночному етапах, надали чудовий навчальний матеріал. Їх зіставлення та узагальнення дозволило проілюструвати стан сучасного муніципального управління. Учасники дослідження - члени всіх трьох дослідницьких груп, на основі власних звітів, підготовлених для кожного муніципалітету, уклали монографію під назвою "Місцеве самоврядування у світлі стану сучасного муніципального управління". "Місцеве самоврядування у світлі емпіричних досліджень".

Дослідження є міждисциплінарним поглядом на проблеми організації та функціонування малих муніципалітетів зі статусом сільських та селищних. Питання, які в ньому розглядаються, систематизовані відповідно до завдань дослідження у три частини: "Законність муніципального управління", "Ефективність муніципального управління" та "Функціональність муніципального управління".

Розділ про законність включає наступні питання: Причини дефектних рішень муніципальних рад, Резолютивна діяльність муніципальної ради у бюджетних питаннях, Здійснення планувальних повноважень у сфері просторового розвитку, Позачергова перевірка остаточних рішень у діяльності органів управління соціального захисту, Розмежування нерухомості, Обсяг правових порушень у сфері соціального захисту - міркування на тлі результатів емпіричного дослідження, Законність діяльності муніципалітетів в окремих аспектах їхньої діяльності - продаж алкоголю, вирубка дерев та виконавче провадження в адміністрації.

Розділ, присвячений ефективності муніципального управління, включає наступні теми: Ефективність адміністрування в муніципальному управлінні, Вимірювання ефективності муніципальної організаційної структури, Вплив планової діяльності на ефективність публічного адміністрування, Фінансовий менеджмент муніципалітетів - окремі аспекти, Сприйняття громадськістю публічного адміністрування, Вплив наукових досліджень на якість адміністрування на муніципальному рівні.

Третя частина обговорюваного дослідження, присвячена функціональності муніципального управління, містить наступний зміст: Припущення щодо функціональності муніципального управління, Процес управління розвитком на регіональному рівні, Планові документи муніципалітету, Стратегічні документи, що використовуються в муніципалітеті, Процес консультацій з громадськістю, Соціальні дослідження - функціонування муніципалітету та його органів в очах мешканців, Вплив досліджень на функціональність муніципального управління.

В рамках проекту було організовано дві наукові конференції. Передумовою обох конференцій була участь представників наукової спільноти та представників державних установ. Передбачалося, що лише спільна дискусія про державне управління може принести бажані результати - дозволить підвищити його легітимність та ефективність, а також виробити належні практики. Адже саме ці елементи є необхідними для досягнення напрямку належного врядування.

В рамках кожної конференції були представлені результати дослідницької роботи, проведеної науковими колективами за участю муніципалітетів, залучених до Проекту. Це мало на меті дати поштовх для конструктивної дискусії щодо вдосконалення муніципального управління. Результати роботи дослідницьких груп доповнювалися доповідями представників інших дослідницьких центрів, які займаються різними аспектами діяльності муніципалітетів у різних її проявах.

Одна дводенна наукова конференція під назвою "Summum ius, summa iniuria - проблема законності в діяльності муніципалітетів" була організована для підбиття підсумків першого етапу емпіричного дослідження, проведеного в муніципалітетах-партнерах. Метою конференції було представити результати, отримані в результаті аналізу фактичного стану справ у муніципалітетах. Кожна дослідницька група зробила презентацію своєї роботи та отриманих результатів. Це дозволило підбити підсумки та сформулювати рекомендації. Результати, отримані в ході дослідження, дозволили виявити слабкі та сильні сторони окремих муніципалітетів. Завдяки науковому узагальненню були визначені оптимальні рішення, які, як і було рекомендовано, були належним чином представлені у форматі конференції та обговорені учасниками. Крім того, дуже важливою роллю цієї конференції був обмін досвідом та розвиток кращих практик між партнерами Проекту.

У конференції взяли участь близько 100 осіб, які представляли як наукову спільноту, так і конкретні установи державного сектору. Активними учасниками конференції були члени науково-дослідних груп. Свої доповіді представили також представники інших наукових центрів, у тому числі з-за кордону. Важливим елементом конференції стала дискусія, в якій взяли участь не тільки представники науки, а й практики, в тому числі представники муніципалітетів-партнерів. Доданою вартістю конференції стали рекомендації щодо вдосконалення муніципального управління. На думку учасників, не було жодних сумнівів щодо необхідності діалогу між науковою спільнотою та представниками публічного управління; між теоретиками та практиками. Лише такий рівень співпраці, підкріплений спільними емпіричними дослідженнями та широкою дискусією, дасть змогу вдосконалити адміністрування, в тому числі через пошук найкращих рішень.

Зміст конференції включав такі блоки, як "Гміна у сфері забезпечення соціальних прав особи", "Потенціал простору в діяльності гміни", "Гміна - фабрика місцевого права", в рамках яких було представлено багато доповідей, що стосуються питань діяльності гміни, серед яких, наприклад, були представлені доповіді "Надзвичайна перевірка остаточних рішень у справах соціального забезпечення", "Законність дій гміни в індивідуальних справах у сфері соціального забезпечення", "Діяльність органів гміни у сфері рішень, що формують простір", "Гміна як суб'єкт адміністративного виконавчого провадження", "Законотворча діяльність ради гміни у бюджетних питаннях" або "Законотворча діяльність ради гміни в аспекті наглядового втручання воєводи". Ці та інші доповіді викликали жвавий інтерес серед учасників, що знайшло відображення в широкій дискусії.

Другою конференцією, організованою в рамках проекту, стала Міжнародна наукова конференція "Належне врядування". У ній взяли участь близько 100 учасників, у тому числі значна кількість із зарубіжних центрів. Інтерес науковців з-за меж Польщі до наукової діяльності WSPiA був настільки значним, що формула конференції набула міжнародного виміру.

Метою конференції було підбиття підсумків реалізації Проекту, з особливим акцентом на аспектах ефективності муніципального управління. В рамках програми конференції були представлені результати досліджень оціночної фази окремими дослідницькими групами. Були підведені підсумки ефективності впровадження рекомендацій, розроблених на першому етапі дослідження, та їх застосування для вдосконалення муніципального управління. Обговорювалися матеріали дослідження та напрацьовані напрямки змін. Широко обговорювався досвід муніципалітетів, які брали участь у проекті, зокрема, щодо наслідків застосування розроблених для них рекомендацій з удосконалення.

В обговоренні взяли участь кілька доповідачів. Були представлені доповіді, тематика яких стосується функціонування місцевої державної адміністрації, зокрема муніципальної адміністрації. Серед десятків доповідей варто відзначити такі, як: "Постулат доброї адміністрації у світлі найвищих принципів Конституції Республіки Польща від 2 квітня 1997 року. ", "Зворотний зв'язок - умова доброго врядування", "Координація як інструмент організації та функціонування доброго врядування", "Заходи з підвищення ефективності функціонування місцевого самоврядування в 1932-1939 роках", "Менеджмент у сучасному врядуванні - праксеологічний аспект", "Участь територіальної громади у формуванні публічного простору", "Еволюція положень цивільного кодексу щодо деліктної відповідальності органів місцевого самоврядування", "Закон про петиції або нова адміністративна процедура", "Дотримання законності публічних фінансів як одна з умов фінансового функціонування належної адміністрації", "Належна адміністративна практика та право особи на суд", "Належна адміністрація в контексті доступу до медичних послуг", "Управлінський контроль як інструмент належної адміністрації", "Належна адміністрація в матеріальному адміністративному праві. Позитивні приписи та нормативні прогалини", "Добір службовців до місцевої адміністрації", "Обов'язки службовців органів місцевого самоврядування та відповідальність порядку за їх порушення", "Статус Європейського кодексу належного адміністрування". Серед багатьох доповідей, представлених іноземними учасниками, варто відзначити "Місцеве самоврядування в Україні - стан та перспективи розвитку", "Добре врядування та можливості його впровадження в Україні", "Теоретичні засади та практичні наслідки розвитку місцевого самоврядування Івано-Франківської області", "Єжи Панейко та його бачення місцевого самоврядування (елемент "доброго врядування")", "Окремі проблеми реформи правового регулювання місцевого самоврядування в Україні", "Нова антикорупційна політика України: Чергова імітація чи реальні зміни", "Конституційні засади взаємодії публічної адміністрації та громадянського суспільства", "Принцип рівного доступу громадян України до публічної служби в органах місцевого самоврядування". Усі представлені доповіді викликали неабиякий інтерес серед учасників. Вони стали внеском у широку дискусію, що ведеться на міжнародному рівні та на стику теорії і практики.

Дослідження досвіду органів місцевого самоврядування країн-членів Європейського Союзу.

              Елементом першого етапу реалізації програми "Добре врядування" було проведення дослідження в рамках проекту, що фінансувався з коштів Міністерства закордонних справ в рамках публічного завдання "Підтримка місцевого самоврядування та громадянського виміру польської зовнішньої політики", щодо досвіду органів місцевого самоврядування, пов'язаного з членством Польщі в Європейському Союзі. Під час реалізації проекту було проведено дослідження досвіду органів місцевого самоврядування щодо членства в Європейському Союзі. Було охоплено майже половину органів місцевого самоврядування Підкарпатського воєводства. Підготовлено звіт про дослідження, а його результати презентовано на конференції.

Результатом конференції стала, серед іншого, публікація: 10 років досвіду польського місцевого самоврядування в Європейському Союзі (Перемишль-Жешув 2014), в якій автори (в тому числі 12 штатних співробітників WSPiA), на основі результатів досліджень, вказують для поширення модель належної практики підвищення ефективності органів місцевого самоврядування у використанні можливостей, що надаються членством в ЄС.

Обговорюване дослідження було також поширене P. Niemczuk i L. Żukowski у публікації «Досвід міжнародної співпраці органів місцевого самоврядування» – на прикладі Підкарпатського воєводства у: B. Jaworska-Dębska i R. BudziszПравові проблеми місцевого самоврядування з огляду на 25-річчя діяльності (2016)

Szczegóły realizacji tej części pierwszego etapu programu Dobra administracja można zobaczyć pod adresem:

http://wspia.eu/uczelnia/projekty/projekty-zakonczone/projekt-msz-wspolpraca-w-dziedzinie-dyplomacji-publicznej-2014

 

Тренінгова та консультаційна діяльність, аспірантура.

На основі остаточних висновків, зроблених у процесі дослідження, для кожного працівника були визначені потреби у навчанні та консультуванні у вигляді Індивідуальних планів професійного навчання (ІПН). ІПНП були розроблені за участю дослідницьких груп на основі аналізу сфери діяльності працівника, його освіти, досвіду роботи, а також заповнених анкет і тестів на компетенції - визначення базового рівня. ІПСЗ було реалізовано шляхом організації серії спеціалізованих курсів професійного навчання. Спеціалізовані навчальні курси були присвячені, зокрема, адміністративному праву, державним фінансам, державним закупівлям, охороні навколишнього середовища, фондам ЄС.

Науково-програмна рада розробила навчальну програму, яка охоплює найважливіші питання муніципального управління. Відповідно до неї були проведені навчальні курси, в тому числі (цифри в дужках ілюструють відвідуваність по відношенню до загальної кількості працівників):

  1. підвищення легальності операцій

- опис адміністративного провадження (55,3% - 79,2%) - середній показник 67,3%.

- цивільно-правові договори в державному управлінні (50,0% - 52,1%) - середній показник 51,1%

- отримання та використання коштів Європейського Союзу (44,7% - 56,3%) - в середньому 50,5%.

b) ефективність адміністрування як перевага та результативність

-принципи створення та ведення офіційної документації, включаючи питання захисту персональних даних (78,9% -77,1%) - середнє значення 78,0%.

- організація та техніка діловодства (52,1% - 71,1%) - середній показник 61,6%.

- електронний уряд: припущення та методологія використання (43,8%-55,3%) - середній показник 49,6%.

c) ефективне адміністрування

-як працювати, щоб не з'їхати з глузду - техніки боротьби зі стресом, вигоранням та функціонуванням в офісному середовищі (66,7%-72,7%) - середній показник 69,8%.

- Чи можна і чи варто бути хорошим державним службовцем? - психологічні аспекти професійного розвитку (54,2% - 76,3%) - середнє значення 65,3%.

- Ефективна комунікація з клієнтом офісу - вдосконалення навичок вербальної та невербальної комунікації - робота зі "складними" заявниками (43,8% - 50,0%) - середній бал 46,95.

Навчанням було охоплено майже 500 працівників партнерів, з урахуванням вимог принципу рівних можливостей. Як правило, місцем проведення тренінгів була дидактична база WSPiA. Окремі тренінги, наприклад, пов'язані з необхідністю імплементації в робочі умови учасників тренінгу, проводилися в штаб-квартирах підрозділів, що брали участь у проекті.

Окрім спеціалізованого навчання, другою формою впровадження розроблених для партнерів рекомендацій було навчання в аспірантурі. Навчання на цьому рівні передбачалося для керівного складу та працівників муніципалітетів, які працюють на постійній основі. На основі виявлених потреб у навчанні була підготовлена детальна навчальна програма. Місцем проведення післядипломного навчання стали підрозділи дидактичної бази WSPiA.

Дослідження було проведено у двох випусках. Профіль кожного випуску був адаптований до специфіки муніципального управління. Академічна та навчальна рада розробила Рамкову програму післядипломної освіти, що включає, в рамках кожного випуску, предмети, згруповані в наступні тематичні блоки:

  • управління персоналом,
  • управління комунальною власністю,
  • формально-юридичні аспекти муніципального управління,
  • публічні закупівлі.

Проект передбачав різні заходи, спрямовані на покращення управління в муніципалітетах, які брали участь у його реалізації. Одним з таких заходів на першому етапі реалізації програми було надання консультаційних послуг.

Основним припущенням цієї діяльності було надання можливості зв'язатися з кожним працівником адміністративної структури муніципалітету, щоб проконсультуватися з питань, що стосуються їхньої сфери діяльності. Для того, щоб впорядкувати цю діяльність, передбачалося, що консультаційні послуги повинні надаватися в організаційних підрозділах, визначених відповідними муніципалітетами. До надання консультаційних послуг були залучені фахівці з різних сфер функціонування муніципальної адміністрації. Серед них були фахівці з процедур, що застосовуються в муніципалітеті, від адміністративних, цивільних і виконавчих процедур до законодавчих процедур. Крім того, консультації надавалися у фінансовій сфері, як в юридичному, так і в економічному плані. Фахівці, залучені до надання консультаційних послуг, щодня мають справу з питаннями, чутливими для муніципального управління, такими як соціальний захист, сімейні виплати, водне право, управління майном, включаючи, наприклад, дороги загального користування, формування та виконання бюджету, організація робочих місць та організаційних структур, діловодство, охорона навколишнього середовища, фонди ЄС та інші.

 

Кодекс належного врядування

Ще одним завданням, виконаним в рамках Програми "Добре адміністрування", була розробка та впровадження Кодексу доброго адміністрування (КДА). Новизна цієї діяльності підкреслюється тим, що КДА був підготовлений індивідуально для кожної гміни, охопленої Програмою, з урахуванням її специфічних особливостей та потенціалу. Взірцем для розробленого таким чином документу став Європейський кодекс доброго врядування. Результатом впровадження положень модельного Кодексу доброчесного адміністрування стало підвищення довіри громадян до місцевої адміністрації, задоволеності мешканців роботою адміністрації та її органів, а також створення належної етичної моделі працівника органів місцевого самоврядування. Імплементація положень Кодексу полягала, серед іншого, у створенні пропозицій щодо змін до чинних нормативних та організаційних актів муніципалітетів. З метою належного впровадження Кодексу доброчесного адміністрування в окремих муніципалітетах більшість службовців пройшли навчання щодо змісту, принципів Кодексу та його застосування в повсякденній адміністративній практиці.

Процес впровадження Кодексу підлягав моніторингу. З одного боку, це забезпечило мотивацію для посадових осіб, які підлягали оцінюванню, з іншого - дозволило виявити слабкі та сильні сторони Кодексу, що використовується на наступних етапах реалізації Програми.